котирування — я, с., фін. Дія за знач. котирувати. •• Біржове/ коти/рування оптова ціна товарної партії, яка реалізується через біржу і публікується котирувальною комісією. Коти/рування а/кцій встановлення ринкової ціни акцій на фондовій біржі. Коти/рування… … Український тлумачний словник
котирування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
постійне котирування — метод визначення біржових замовлень на купівлю та продаж певного цінного папера (цінних паперів) … Глосарій термінів фондового ринку
акція — I ї, ж. Цінний папір, який свідчить про те, що його власник вніс певний пай у підприємство. •• Акти/вні а/кції акції, котирування яких регулярно публікуються у газетах. А/кція без номіна/льної ва/ртості акція, яка у випадку ліквідації товариства… … Український тлумачний словник
базис — у, ч. 1) філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. 2) фін. Підвищення до біржового котирування чи знижка з нього, що залежить від сорту і якості товару, умов постачання та оплати і т. ін. || Різниця… … Український тлумачний словник
базисний — а, е. 1) Основний, вихідний. 2) філос. Прикм. до базис 1). •• Ба/зисна валю/та валюта, стосовно якої в тій чи іншій країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют. Ба/зисна величина/ величина показника, з яким порівнюється… … Український тлумачний словник
беквардейшн — а, ч., бірж. 1) Гра біржових гравців на зниження (депорт). 2) Ситуація при укладенні товарних ф ючерсних контрактів, коли ціни на реальний товар вищі за котирування по ф ючерсним контрактам … Український тлумачний словник
валютний — а, е. Стос. до валюти. Валютне законодавство. Валютні резерви. •• Валю/тна бі/ржа біржа, що здійснює купівлю та продаж валюти, а також проводить її котирування. Валю/тна блока/да заходи, що їх уживає держава для обмеження функціонування у країні… … Український тлумачний словник
дист — а, ч., бірж. Відомості про продаж акцій, вказані на стрічці (табло) тикера, який передає котирування цінних паперів … Український тлумачний словник
допуск — у, ч. 1) Дія за знач. допускати 1) і допускатися 1). 2) тех.Найбільш допустиме технічними нормами відхилення від потрібного розміру під час виготовлення деталей. •• До/пуски та поса/дки система таблиць допустимих похибок та відхилень від заданих… … Український тлумачний словник